Отредактировано:03.08.08 16:57
Так довго я тебе чекав,
В лиця людей вдивлявся
Та в жодному тебе не пізнавав
Не пізнавав.
Чекав.
У сні лице твоє, своєму малював,
Вічність щоб побачити його б віддав
Кожен вечір міцно-міцно спав.
Не бачив.
Та чекав.
Тебе не було у моєму сні,
Та не кидав надію я, ні.
Писав, думав, що піймаєш ти мої пісні.
Не піймав.
Та я чекав.
У вічність, в темряву вірші свої писав.
Надію на зустріч ніколи не втрачав.
Думкою, серцем та душею мріяв.
Мріяв,
І чекав.
Так випадково, як у казках,
Побачивши сховав свій страх.
Не допущу розлуки нашої жах.
Одразу покохав.
Як довго я тебе чекав.